Як часто нас рятує медецина, Мене б уже на світі не було, Без ліків вже померла би дитина, І сталося б велике западло. Фельшером дружок мій буде, В хворобі завжди мені допоможе , Надіюся я ,що мене не забуде, У галузі цій працювати він зможе!!! Бо крові червоної він не боїться, Уколи давати Назарчик мастак, В такого професора все загоїться, Возняк це вам не якись там простак . Не раз ще мені валерян знадобиться. Укольчик у попу він з радістю дасть, Такий гарний лікар мені пригодиться, Допомогу нормальну він завжди надасть. © Коля Януш
ID: 443352 Рубрика: Поезія, Присвячення дата надходження: 14.08.2013 21:30:21 © дата внесення змiн: 31.08.2013 21:52:28 автор: Коля Януш
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie