Як часто нас рятує медецина,
Мене б уже на світі не було,
Без ліків вже померла би дитина,
І сталося б велике западло.
Фельшером дружок мій буде,
В хворобі завжди мені допоможе ,
Надіюся я ,що мене не забуде,
У галузі цій працювати він зможе!!!
Бо крові червоної він не боїться,
Уколи давати Назарчик мастак,
В такого професора все загоїться,
Возняк це вам не якись там простак .
Не раз ще мені валерян знадобиться.
Укольчик у попу він з радістю дасть,
Такий гарний лікар мені пригодиться,
Допомогу нормальну він завжди надасть.
© Коля Януш
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443352
Рубрика: Присвячення
дата надходження 14.08.2013
автор: Коля Януш