Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Луківська: Не долюбив… - ВІРШ
logo
Тетяна Луківська: Не долюбив… - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії
Бібліотека
України| Поети
Кл. Поезії| Інші поет.
сайти, канали| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Не долюбив…

Тетяна Луківська :: Не долюбив… 
                          Сучасна історія.  Кажуть, що «любов довготерпелива, не перестає», бо вічна. А  в нашій історії  любов зневажена, тому вона  і залишає назавжди колись обране  серце.
  Сонце вже зранку немилосердно припікало. І хоча в літні дні усі чекали  тепла і сонця,  та такого вже гарячого не переносили.  А сховатися можна було хіба що у воді і з головою, як кажуть. А Денисія не відчувала жари для тіла, бо у неї пекла вогнем душа. Де ж таке хто бачив! Від неї пішов чоловік. Пішов... і назавжди! Вона сиділа геть спустошена таким  неочікуваним вчинком. Щоб від неї? І її Влас, який щиро зазирав у вічі, прощаючи всі каверзи дружини..? Віддано любив з першого  дня їхнього знайомства. Все просив Дену дати можливість любити її. І не долюбив. А було ж!!! Задумалась... 
  Дена не мала собі ціни. Гарна, струнка, чорноока. Вона відмітала усіх кавалерів, бо знала чого хоче. А хотіла багатого, а ще, щоб на руках носив. Та попадалися тільки такі, які обіцяли носити на руках, а в кишенях мали, як не «пусто», то й не густо. Час ішов. Уже й кавалери, що з  порожніми кишенями, одружилися. І як не дивно, завелося і в їхніх кишенях чимало. А Дена все вибирала і вибирала. І вибрала короля вулиці, юнака, якого всі боялися. Войовничий, з надмірним почуттям  спротиву і справжній красень. Він був грозою для хлопців  з багатьох вулиць. І таким покірним та мирним поруч Дени. Ніби крила обламала у Власа його любов до цієї дівчини.  З нею ставав м'яким, ніжним, якимсь безхребетним. І Дена «поганяла» як хотіла, бо грошей багато так і не надбали. Що ж хотів любові, то люби!  Любив. І надмірно. Сварилася, а він посміхався, сердилася – ніжно обіймав, гнівалася – перепрошував, а в подарунок завжди пристрасне кохання. Так любити міг тільки він. Обціловуючи, з ніжністю шепотів, що долюбить до найменшої часточки її душі і тіла. Життя йшло… Та короля вже не було. Просто менше посміхалися чоловічі очі, суворішали куточки вуст, жартував все рідше, а то й замикався частенько терплячою мовчанкою. А нова королева Денисія, вихитуючи гарним станом круті віражі, чванилась, що покорений назавжди чоловік належить тільки їй. А на запитання подруг про секрет їх міцного кохання з Власом, голосно сміялася і недбало кидала поради: «А ви не дайте долюбити себе до кінця і кожна ніч буде новим початком любові». І нехтувала своїм вірним і відданим коханням. Відверталася від поцілунків, аби ще раз перепросив, капризувала від чергового невмілого подарунка. Чоловік так часто не міг догодити дружині, що боявся її засмутити. Віддавав їй усі гроші, аби вона могла сама для себе вибирати, купувати, радіти. Королева і не помітила, що вихідний день Влас старався заповнити без неї. Любив збирати гриби, ловити рибу, просто ходити лісом. Аби хто його бачив у цей час, впізнали б колишнього короля. Він вибирався на високі дерева, свистів до птахів, збираючи їх у зграї, розмовляв з усіма маленькими лісовими мешканцями, яких тільки зустрічав на прогулянках. Вдивляючись у воду, де плюскались у хвилях маленькі рибки, був щасливий до безмежжя. Така «самотність» приносила йому задоволення. Ніхто його не сварив, не капризував поруч, не галасував даремно. Навіть гриби чи вдалий улов Влас не ніс додому, боявся, що знову Дена буде незадоволена непотрібною, як казала, роботою. Тому тішив колег, які з радістю приймали незвичні подарунки.  Такі прогулянки ставали все частішими. Він все віддав би за такий спокій. А Денисія, вибравши всю зарплатню у чоловіка, бігала по шопінгах, придбавши все потрібне і не дуже, зустрічалася з подругами, щедро запрошувала  їх до домашньої гостини,  відпочивала на морях та озерах, знемагала у саунах, леліяла себе у косметичних кабінетах. І геть зовсім забувала про Власа, який тільки радів  її забавам і непомітно йшов у свою самотню подорож. І час переміг, розділивши їх назовсім. Вже й відпочинок вони планували порізно. І якось, у хвилину ранкової розмови, Влас сказав: «Дено, а ми вже не потрібні один одному». На що Денисія, розсміявшись, так недбало кинула кілька слів: «Побудь десь недалеко, може, пригодишся. Хто ж мене долюбить?» Промовчав Влас. Чи знала тоді вона, що ці, здавалося б, жартівливо кинуті  слова, визріють у тверде рішення коханого.  Денисія згадувала їх кожної миті, залишившись без Власа. А він пішов, закинувши за плече  невеликий вузлик необхідного збіжжя, дивно сказавши на прощання : «Вибач, що не долюбив». 
  Гірко було самотній  жінці, без теплих і ніжних обіймів сильного і покірного чоловіка. Перебирала разом прожиті дні, шукала помилки чи виправдання... і не знаходила. Дена не бачила своєї вини. Королева ж!

ID:  442141
Рубрика: Проза
дата надходження: 08.08.2013 14:33:45
© дата внесення змiн: 08.08.2013 14:33:45
автор: Тетяна Луківська

Мені подобається 3 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги


back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Любов Іванова, *ИРЕНА*, Дядя Вова, Олекса Удайко, Янош Бусел, Ганна Верес (Демиденко)
Прочитаний усіма відвідувачами (2093)
В тому числі авторами сайту (57) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (3):    назад [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] вперед



КОМЕНТАРІ

Тамара Шкіндер, 10.08.2013 - 07:47
Пригадується "Они сошлись: вода и камень,
Стихи и проза, лед и пламень ..."
А.С. Пушкін "Евгений Онегин". Не було поруч близької коханої людини, тому її заміняли королівські забаганки... Та й й при розлузі гірко було її випещеному его... Вини? Хіба винувата, що не любила... Гарне оповідання, Таню. 16 16 16 give_rose friends
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так багато невзаємної любові , на жаль, дякую щиро за візит, Тамаро 22 22 16
 
molfar, 10.08.2013 - 07:38
Вдало вибрано сюжет, стисло і вміло викладено події, розлогі обрії для додумування. Тетяно, Ви справжня молодчина! Уклін Вам від Мольфара.
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
щиро дякую, Мольфаре,за зустріч і таку оцінку, рада Вам 16 16 16 22 22
 
Наталія Ярема, 09.08.2013 - 22:54
Дуже повчальна історія...Чудова проза, Тетяно! 22 23
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна , Наталю, що завітала 22 22 give_rose
 
Наталя Святокум, 09.08.2013 - 21:31
Що ж... Нема потреби королям ставати прислужниками, виходить... Чоловіче начало має лишатися і у закоханого. Якось так, гарно написано, хоча, признаюсь, що й не зайшла б сюди, якби не сказали, що вірш мій сьогоднішній перегукується з цим твором. Сподобалась оповідь, при нагоді читатиму Вас.
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада Вам, Наталю, за щирість, Ваші твори прекрасні, а останній, ось прочитала, дійсно переплітається з такою ж долею, отже десь у просторі наші думки, можливо, теж зустрілися на мить. biggrin Щиро дякую за візит give_rose give_rose give_rose 22 22
 
*ИРЕНА*, 09.08.2013 - 18:34
Гарно! Талановито! Художньо! Образно! Приємно вражена. Розчулена. Зацікавлена. Браво, Тетяночко!
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна за щедрий коментар 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
Helen Birets, 09.08.2013 - 17:41
Просто не кохала ніколи, але в неї таке штучне життя, жах... 12
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ізюмко, таки не зуміла... 17 43 flo06
 
Samkovitch, 09.08.2013 - 16:49
Сильний і покірний чоловік - це мабуть мрія кожної сучасної жінки.
Мабуть і сучасним чоловікам потрібні сильні
(в плані витримати все, що вимагає чоловік) і покірні жінки give_rose
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Таки добре було б, та ще б кохання вірне між...дякую щиро, що завітав 22 22 16
 
Alex-dr_7(tericon), 09.08.2013 - 16:46
я конечно не эксперт, но мне понравилось! 12 give_rose
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Алексе 22 22 16
 
Олекса Удайко, 09.08.2013 - 16:40
12 Тут таки щось є! Мабуть, я сам! Тому взяв, щоб, не дай Бог, не стати Уласом! biggrin biggrin biggrin biggrin biggrin
І автору теж! Щоб Уласу не так було скучно! tongue
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за плідне спілкування give_rose give_rose give_rose
 
Олекса Удайко, 09.08.2013 - 16:31
"зустрічі, рада?" А що ми раніше з Вами не зутрічались? Дивина!!! biggrin biggrin biggrin biggrin biggrin
Між іншим Ваша "гана проза" (цитую Любочку),
заманила мене своїм заголовком... В своєму
житті зустрічалось різне... Та білше всього
мене приваблювали biggrin прізвища: Холодна, Голодна, Нескорижена, недолюблена!!! Бо їй
же Богу - там щось таки є! biggrin biggrin biggrin biggrin

Пршу пардону за "нестандартний" коментар!
В ньому, надіюсь, ... щось таки є! wink wink wink
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чому ж , Олексо, я Вам рада щиро, вдячна за спілкування, просто Ви з часом якось призабули мене, тому і зраділа новій зустрічі, а ось такий коментар жартівливий - дивина give_rose
 
Любов Ігнатова, 09.08.2013 - 15:10
гарна у Вас проза, Тетяно, бере за душу!
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Любо, я теж зачарована Вашою поезією 22 22 16
 
Лидия Науменко, 09.08.2013 - 12:34
Так, часто ми думаемо запiзно... А втраченого не повернеш. Гарне, повчальне оповiдання! 16 give_rose give_rose give_rose
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Отак споконвіку і вчимося тоді, коли вже запізно, дякую, Лідо 43 flo06
 
Фотиния, 09.08.2013 - 10:51
Гарне оповідання, Таню! Урок життєвої мудрості! 12 22 22 give_rose
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна, Світлано, що завітала так гарно 22 22 16
 
Віталій Назарук, 09.08.2013 - 08:34
Браво! 12 16
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна Вам 22 22 43 16
 
Валентина Ланевич, 08.08.2013 - 21:14
12 Життєво-повчальна історія... 16 give_rose
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Валюшо, рада тобі give_rose 22 22
 

Сторінки (3):    назад [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Знайти несловникові синоніми до слова:  Відповідальність
Enol: -
Синонім до слова:  Новий
Neteka: - Незношений
Синонім до слова:  Новий
oreol: - щойно виготовлений
Синонім до слова:  Навіть
oreol: - "і ..."
Синонім до слова:  Новий
Іван Українець: - відроджений , оновлений , небуденний , розквітнений
Синонім до слова:  Бутылка
Пантелій Любченко: - Пузир.
Синонім до слова:  говорити
Іван Українець: - Цвеньками , теревенькати , тринькати , барабанити .
Синонім до слова:  Новий
Пантелій Любченко: - На кого ще й муха не сідала.
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - Риторити, риторенькати, цицеронити, глашатаяти.
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  Новий
Маргіз: - Неприйнятий, ніким не зрозумілий, підозрілий, ше ніким не бачений, непрочитаний, невідкритий, незаюджений, незасмальцований, незатертий
Синонім до слова:  Бутылка
Маргіз: - Склодувна зеленька, бурштинове скельце, сосуд
Синонім до слова:  Вічність
Маргіз: - Безсмертя; те, що не можна пізнати; недосяжність́
Синонім до слова:  збагнути
Маргіз: - Схопити комету за хвоста, упіймати зірку, пізнати всі гештальти, побороти свою недолугість
Синонім до слова:  Будинок
Маргіз: - Мій сховок від людей, місце затишку, спокою, добра й любові
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Пишна, любка, розкішна, ладне́нька
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  метал
Олекса Удайко: - ЗСУ, азовці, українська нація, нащадки когаків, діти оріїв
Синонім до слова:  збагнути
ixeldino: - Доперти, Дотунькати, Отримати осяяння/осяяло (від слова сяйво)
Синонім до слова:  Вічність
ixeldino: - Без ліку-часу, До поки сонце згасне, зпоконвіку/зпоконвіків, "жіночі 5 хвилин"
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  Будинок
ixeldino: - Ночліжка, Садиба, Господа, Доміна (Суржик, від рос. Дом)
Синонім до слова:  Новий
ixeldino: - Нульцевий, В целофані, запечатаний, з вітрини/з магазину, ще з китайським повітрям/смердить китаєм, ще розетки не бачив.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Передзарплатний ПМС
ixeldino: - Говоримо так про кначальство та колег, які перед зарплатою зриваються з котушок і намагаються зробити хоч щось щоб зарплатні не було нівкого.
Синонім до слова:  говорити
ixeldino: - З місцевого наріччя: Баяти, Теревенити, Гелькотати, Кумкати
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Синонім до слова:  візаві
Маргіз: - Зустріч або перше побачення в ZOOMі))), без зайвих очей, лиш ти і я
Синонім до слова:  говорити
Маргіз: - Одягати думки в слова, воркотати, жебоніти, мурчати, молоти язиком, верзти, підпадьомкати.
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Синонім до слова:  візаві
Master-capt: - Тет-а-тет. Очі в очі. Лице в лице. Навпроти. Один против одного. Друг против друга. Двобій. Суперечка. Супротивник. Співбесідник. Опонент.
Синонім до слова:  візаві
Enol: - зрозумів, що етимологію слова 'залицяння' ми просрали
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
Svetoviya: - Ляскотіти,точити ляси, лопотіти,ґелґотіти,сокотати,трендіти, гутарити, белбоніти, мимрити,мичати, мугикати.
Синонім до слова:  аврора
dashavsky: - у нас Авророю називали гулячу жінку.
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  говорити
домінік де україна: - спікати - від англ спік - мілякати - якщо запозичити з грецької
Синонім до слова:  аврора
Родвін: - Треба ж таке придумать ! Смішно :D :D :D :D :D :16: :16: :16: :12: :23: :23: :23: :23: :23:   :icon_flower:   
Синонім до слова:  Навіть
Наумова: - Іноді можна почути такий вислів "ба навіть" Хоча тільки одним "ба" - справді можна замінити "навіть"
Синонім до слова:  Навіть
Городнянський: - [i]«навіть з гумором»[/i] Коли почув я слово [i]«навіть»[/i], То вся моя нехитра пам’ять Думки сплела в косматий пелех! Слів – океан, не видко берег … В думках про [i]«навіть»[/i] - плетениця, Надворі - плю́та, миговиця … А я човном пливу,
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Небесна лава, виверження небесного вулкану
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Аврора - небесна веселка, небесне сяйво, дискотека на небі (жартівливо), зоряне весілля (жартівливо), дві зорі посварилися (жартівливо)
Синонім до слова:  аврора
Master-capt: - Досвітниця. Світаниця. Світанка. Зораниця. Зоранка. Доранниця. Доранка. Боговісниця. Богопромінець.
Синонім до слова:  Навіть
Enol: - люб, аж, аже - це зі забутих слів
x
Нові твори
Обрати твори за період:




Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею

Правила щодо cookie