короткометражність нашого кохання
залишитися на вік у пам’яті ночі
і порозказує вона світанням
усе , що бачила
усе, що схоче
вона ж підглядала у сни кольорові
навіяні твоєю присутністю
вона знає про припливи крові
розрив капілярів
шалений стук серця
у темноті самотньої квартири
відлуння ударів…
присутня була при дотиках рук
коли цілунки тіло обпікали
коли кавовий присмак губ
дарував кофеїн і ми разом його ковтали…
хтось буде їй заздрити
хтось буде судити
комусь здаватиметься це простим
вона говоритиме…
говоритиме…
говоритиме…
про щось і десь світанкам німим
щось інтерпретує на свій лад
вона говоритиме і засинатиме водночасі
ніч розкаже світанкам про нас
та вже в минулому часі…