Твої руки ніби їжаки
В серце вприскують солодку отруту
Ми давно уже не хижаки
Заплутані у власних слово-путах
Не знала, що можна краятись
Втискаючи в рани гострі голки
І бути такими пяними
Вдихати мертві повітря частки
Не знала що можна плакати
І сльозами рясно кровоточити
Словами налити паводки
Зіпсувати білосніжність зошитів
