Листоноша
Сірі хмари..
Сталеве небо.
" Будеш каву?" -
" Ні, ні, не треба."
" Може все-таки.."
" Перепрошую,
В мене зустріч
із листоношею."
" Це важливо?",
" А як гадаєте?"-
" Ви чекали когось?
Чи чекаєте?"
" І це зовсім Вас
не стосується!
Я Вам винна щось?
Може вулицю
зайняла,
а Вам більш пече?
Вам то що?
У Вас є плече,
знаю певно я,
вчора бачила,
Що у Вас сім'я.
Вам не байдуже?
Може Вас на мить
жалість пройняла?"-
" Що тобі болить?"-
" Серце без тепла"
"Жаль зробити
нічого не можу я.
Хіба стати
листоношею?
Принести тобі
клятого листа,
Дочекалась щоб
чиста і свята
слів тих бажаних,
хоть на мить..
Може серце переболить.."
І не згоїться,
й не переболить.
Вже не перший рік
так вона стоїть.
І чекає все
зустріч з листоношею.
Он де він іде.
Перепрошую..
