Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шон Маклех: Тепло згаслого вогнища - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Радий, що Вам сподобалось!
Jaroslava, 05.02.2013 - 23:32
МЕні до душі Ваші вірші.Глибина,чуттєвість,барвистість висловлювань в поєднанні з легким смутком...і музикою.
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і розуміння! Приємно, що є такі читачі...
Пантелій Любченко, 04.02.2013 - 23:10
Але ж полеглі воїни ходять з високо піднятими головами… І їхнім нащадкам є чим гордитись
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Інколи нащадки не варті своїх предків які полягли за їх свободу... Таке теж буває і дуже часто...
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук! Радий, що Вам сподобалось!
Лидия Науменко, 03.02.2013 - 20:30
Читаючи Ваш вiрш, мимоволi переносишся в "...Маленькi королiвства Iрландii". Ви - iрландець? Звiдки ж так достеменно знаете украiнську мову?
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Українську мову ще в дитинстві почав вмивчати - сусід був емігрант з України. Потів в університеті слов'янські мови вивчав...
вчитель, 02.02.2013 - 23:07
До Вашого твору не знала, що в Ірландії є дольмени (тепер поцікавилась, дякую!). Вперше про дольмени прочитала в книзі В.Мегре "Анастасія", потім, коли вивчаємо в школі творчість полеміста І.Вишенського згадуємо, що він потім попросив замурувати себе в печері на горі Афон!..Шкода, що вірші Ваші такі повні смутку, проте смутку розважливого (це про оригінальний оркестр, який Ви зберете)! Вірш навіяв спогад про аутичих дітей,що закриваються у своєму світі і шукають там порятунку від соціуму...Що ж ми робимо на цьому світі?..З цим світом?..
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук! Ніколи не думав, що мої твори будуть сприймати з просвітницької точки зору...
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук! Приємно, коли вірші розуміють...
Олександр Букатюк, 01.02.2013 - 20:21
З Марією Гончаренко погоджуюсь! Просто зроблино це вміло! А Стуса я теж люблю!
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую - не всі це розуміють...
Олександр Букатюк, 01.02.2013 - 20:20
вірші сумні, тому й підбадьрюю! просто дуже сподобався обаз (місяць - білий кіт), та ще й тема Космосу!) Респект!
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і розуміння! Вірші часто бувають сумні - даруйте мені за це...
Марія Гончаренко, 01.02.2013 - 15:04
додам - епіграфи і прозові включення у Ваших поезіях додають рівні сприйняття віршів і це мені теж подобається...
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Це не всі розуміють...
Марія Гончаренко, 01.02.2013 - 14:58
Виразна артикуляція відчуттів і почуттів - магічний простір вірша...
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння цього твору!
Олександр Букатюк, 01.02.2013 - 09:52
білий кіт місяця перейшов дорогу поету, томй й творчість його прекрасна! Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дкую за такий веселий коментар на сумні (зрештою) вірші...
Олександр Деркач, 01.02.2013 - 09:06
Чудова поезія, місцямі мила, місцями щемна...дуже сподобалась втеча від сірості у світ рудого кольору...
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і розуміння!
|
|
|