Ти просто будь...
Мені цього вже досить.
У тихім шумі теплих літніх злив,
у вільних рисах нашої епохи,
У змісті ще встидливих перших слів,
в руці моїй,що рухом ще непевним,
малює досі розчерком пера,
в солодкім щемі зраненого серця-
допоки в нім горітиме життя...