Вечірній Львів,такий цікавий,
такий старий,такий він давній.
В будівлі кожній історія своя.
У брамі цій,кохались двоє,
і були щирі почуття.
А на лавчині бабця з дідом,
чекали заходу життя
І спогадами жили,
про молоді свої літа.
У Стрийськім парку лебідь плавав,
шукав лебідоньку свою.
А пан,запрошує ту пані,
на прохід у вечірню цю пору.
І в парк вже йде трамвай останній,
і скрип колес ми чуєм всі.
У вікнах загорілися вогні.
Готуються усі до сну,
там мама носить немовля,
і пісеньку йому співа.
Скінчився день і всі втомились.
Пора спочити нам усім,
Бажаю вам солодких снів.
