Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Катерина Веремчук: Єдина моя - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ А.Б.В.Гість, 10.07.2012 - 15:40
ПРИРЕЧЕНІ НА ХАОС2 Петра 2:12,13 « Ці люди подібні до нерозумних тварин, які народжуються для того, аби їх зловили і погубили, що є цілком природним. Вони зневажливо висловлюються про те, чого не знають, і тому будуть знищені на своєму згубному шляху. Цим вони стягнуть на себе лихо — заплату за своє лиходійство». На фоні нез’ясованих понять, Де виховані без моралі поведінки. І кожен сам для себе провідник… Ніяк не виживе суспільство! В тварини вкладено програму, Веде їх впевнено інстинкт. Людина в сто разів складніша… Як тільки розум в ній не спить. Творець в людину вклав найкращі риси: Дав силу розуму, любов. Дав здатність передбачити, творити, Щоб на планеті кожен процвітав. Чому в синів людських лукаве серце – Коли позбавлені засад…. Зуміють подолати всі заслони І люте зло творити невпопад. Не хочуть вірити наївні, Що хтось їх безсердечно обдурив І вклав у голови облуду: Що, ніби кожен сам собі кумир. І в хаосі часткових знань, Фантазіями недоумків підігріті – На манівці пішли людські сини… Зневірились, де мудрий серед них? На кого будем нарікати, Чи розумом обділений хто з нас… Або права нам явно відібрали… Навчатись треба, не ловити гав! |
|
|