Проснувшись вранці - на світанку
З вогнем проблем у серці та душі,
Ти просиш Бога безперестанку
І бачиш у вікні темні хмари безвиході.
Та лиш опустиш очі
І знову мариш ними,
Все дуже темно навкруги,
Немов зимові ночі.
Проте усе це ти забудь,
Схаменись та йди вперед
І спокій там знайдеш мабуть
І подолоєш той важкий момент.
