Зимові сніжні заметілі
Закрили написи вітрин.
Ознаки замерзання в тілі,
І так вже декілька годин.
Прикривши капелюхом очі,
Я поринаю в льодяні думки.
Ховаюсь у старій дубльонці.
Тепло важливе, не смаки.
„Чи не про це ти мріяв влітку?” -
Шморгає підзамерзлий ніс.
З’їв другу шоколаду плитку,
Цей день нічого не приніс.
Лунає „Місто” Маттафікс,
Оркестр! Нам зіграйте туш.
Радійте! На планеті Ікс
Новий мільйон самотніх душ.
P.S. дубльонка - примха мого стилістичного чуття) =)