Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ольга Медуниця: ПОЕТИ. ХТО ТАКІ ПОЕТИ? - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Marika, 01.12.2011 - 21:39
Ух ти!..слів нема А настрій, як на мене, не песимістичний - скоріше життєвий.Поети,як правило,люди неординарні,а сірій масі це ну ду-у-у-же не подобається... Та й знайти когось,хто на цю саму сіру масу не схожий теж важкувато Ось така філософія...І,до того ж - А він усім махне крилом... У мить останню... Перед стратою. Полетить,чи що?Якщо так,то кінець щасливий Дмитро Барзілович, 01.12.2011 - 19:46
Добре, Олю! Відмінно - якщо запитаєш про мою оцінку. Ти теж написала про поета. Дивись, це така тема - дуже важко з неї зізкочити, як вже почнеш. Я от почав, а не помітив як три вірші написав. Ти їх, доречі, читала? Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
МАРИНА ЦВЕТАЕВАПоэт - издалека заводит речь. Поэта - далеко заводит речь. Планетами, приметами, окольных Притч рытвинами... Между да и нет Он даже размахнувшись с колокольни Крюк выморочит... Ибо путь комет - Поэтов путь. Развеянные звенья Причинности - вот связь его! Кверх лбом - Отчаетесь! Поэтовы затменья Не предугаданы календарем. Он тот, кто смешивает карты, Обманывает вес и счет, Он тот, кто спрашивает с парты, Кто Канта наголову бьет, Кто в каменном гробу Бастилий Как дерево в своей красе. Тот, чьи следы - всегда простыли, Тот поезд, на который все Опаздывают... - ибо путь комет Поэтов путь: жжя, а не согревая. Рвя, а не взращивая - взрыв и взлом - Твоя стезя, гривастая кривая, Не предугадана календарем! Раїса Гришина, 01.12.2011 - 19:45
Рядки тихенько вполе са́пою.І будуть згодні і незгодні, Хто - з кулаком, а хто - із лапою. Не зовсым зрозуміло! ПОЯСНІТЬ Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якщо хоча б один раз у житті Вам доведеться усеньке поле(буряків або картоплі) прополоти сАпою, я Вас запевняю, що Ви краще мене усе поясните.Мазур Наталя, 01.12.2011 - 19:36
Дуже мудро, ви Олю, про поетів написали. Мені - не поету, серед справжніх поетів тут, на цьому сайті, дуже комфортно і затишно. Вчуся у них, черпаю натхнення, захоплююся ними. Маю своїх, улюблених. Ви, Олю, та ті, кого ви радили, серед них. Дякую вам.
Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радію, пані Наталю, що Вам затишно. А хто тут Поет чи не поет знає тільки Час. І Вам дякую. Валя Савелюк, 01.12.2011 - 19:28
Олю! гарний Ваш вірш! кінцівка і несподівана, і філософська -- мій улюблений постулат, що темряву темрявою не розсієш, тобто, зло -- злом не перемогти... трохи трагічно, але ж так воно і є. Добре, що в світі нашому з"вилася така доладна поетична особистість -- ваш вірш. Творчої вам наснаги і в подальшому!
Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам за гарні і правдиві слова.І Вам бажаю добра... І ніякої темряви... Радості Вам. І наснаги... Ольга Медуниця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Люба Адель! Та Ви що! Це один з найоптимістичніших моїх віршів!!! Серцебиття-закохані-у плавнім танці -завжди з людьми- УСІМ махне крилом... Де ви тут песимізм побачили??? |
|
|