В печі погас останній вогник.
Бабуся вже давненько спить.
Лише малий гарненький хлопчик
Біля комп’ютера сидить.
Чекає в скайпі він матусю,
Що десь у Греції живе,
Бо завтра в перший клас бабуся
Його до школи поведе.
Він показати все їй має:
Новий портфель і олівці,
Але її чомусь немає-
Й сльоза скотилась по щоці.
А мама там ще більш ридає,
До блиску тре чужий паркет,
Але й сьогодні не встигає
До свого сина в інтернет.
О,Боже,дай обом їм сили,
Терпіння,ласки і добра,
Аби були вони щасливі,
Коли повернеться вона.
Як часто нарікаєм ми на долю,
Що губить нас в світах і нашу волю.
Мов байдужий нам світ матеріальний,
Духовний світ нам ближчий і реальний.
І разом з тим марнуємо життя,
Живемо у тенетах майбуття,
Не хочем чути, що залежить це від нас:
Матеріальний чи духовний час.
Ніхто, ніде, нікого не тримає,
Людська натура завжди вибір має,
Щасливий той, хто все це поєднає,
Бо лише сильний в мандри вирушає.
Доки ворота у краю відкриті-
Нам вибирати чим ми будем ситі!
Galina Udovychenko відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
тут те саме... тільки ще стусанів замість премії видають!!! Звідти мами дуже рідко вертаються, а деякі ще й знаходять щастя, бо наші жінки найгарніші у світі!!! та цінують їх тільки країни з високим рівнем культури. Вітчизна така яка зараз у нас є - тільки грати їм готує... почали з головної...а далі як по накотаному, до нового голодомору докотять, бо так коїв колишній царський в"язень сталін - тепер такаж модель керування "біо-масами" проклинається!!!! Люди, чи ви сліпі?????
тільки ще стусанів замість премії видають!!! Звідти мами дуже рідко вертаються, а деякі ще й знаходять щастя, бо наші жінки найгарніші у світі!!! та цінують їх тільки країни з високим рівнем культури. Вітчизна така яка зараз у нас є - тільки грати їм готує... почали з головної...а далі як по накотаному, до нового голодомору докотять, бо так коїв колишній царський в"язень сталін - тепер такаж модель керування "біо-масами" проклинається!!!! Люди, чи ви сліпі?????
