Ось настав той день нещасний,
Коли я вирішив піти,
На гору згубною, прокляту,
Щоб померти в самоті.
Я хотів забути все,
Відвернутись від проблем,
І спочити в темряві,
Поміж гір проклятих.
Я ступаю, все іду,
І собі таки мовчу,
Крок за кроком я роблю,
І іду туди, іду.
Підійшов до краю прірви,
Подивився я униз,
І я вирішив, що треба,
Стрибнути туди.
Розкрив я руки, ніби птах,
Закрив я очі,
О Боже, жах,
Прокляте це місце.
І в мить я стрибнув з висоти,
Побачив чорта у пітьмі,
А вороття вже не було,
Бо не хотів я жити.
ID:
26297
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 03.05.2007 21:19:38
© дата внесення змiн: 03.05.2007 21:19:38
автор: White Angel of Love
Вкажіть причину вашої скарги
|
