Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: olya lakhotsky: Як воно – знати усе, й не вагаючись, йти… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ olya lakhotsky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
в мене ще й досі мороз по шкірі ходить... дякую, Наталю olya lakhotsky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дуже вам дякую!люблю ромашки, а вам - olya lakhotsky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Саш,він написався в страстний тиждень, і не дивно, що такий... Ольга Медуниця, 21.04.2011 - 23:28
Сильно, Олю, дуже сильно!На цю тему писати важко, людство вже дві тисячі років говорить, пише, творить шедеври мистецтва про це. Вам вдалося говорити про це щирим віршем, чистим серцем, простими і водночас сильними словами. Радію і тішуся за Вас! Дякую Вам!!! olya lakhotsky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Олю...то я саме це і хотіла сказати у цьому вірші, але воно якось надто стиснуто вийшло - що все це повторюється, без кінця повторюється чи то в світі, чи в окремій людині – у кожного в житті буває своя гефсиманська молитва. Може, тому ми щороку це святкуємо - не тільки, щоб пам'ятати. Poetka, 21.04.2011 - 21:25
всесвіт вустами своїх розіп'ятих дітейвсе ще шепоче твою гефсиманську молитву. ...це так щиро і гарно... Тарас Слобода, 21.04.2011 - 17:21
якось так, ну навіть не знаю, - красиво, не можу передати словами, просто емоції
olya lakhotsky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я розумію... я сама вчора, дописуючи цей вірш, ковтала сльози, щоб ніхто не бачив...я дуже рада, що щось подібне можна передати словами. Я розумію, що це ще дуже невдало, невміло - ну ти сам розумієш, я ще лиш вчуся на чарівника Але дуже дякую за підтримку! |
|
|