Блищить затока тьмяним сріблом,
Лиш плюскіт риби, голос скель,
Полощеться та виграє на небі
Блідо-блакитна акварель.
На березі розкидані корали,
Коштовні перли, ясний самоцвіт…
Шматочок Раю скучився непевно
Коло лісів патлатих та боліт.
Краса, що так милує око,
Така далека і струнка.
І поки дивишся, знаходиш спокій,
Милується яскравим заревом душа.
