Викреслю їх із життя. Назовсім.
Зітру всі відбитки. Не лишиться шрамів.
Вигнати хочу із серця осінь,
Пору, коли кровоточать рани.
Хочеться зникнути. Зовсім. Та марно.
Навіть у небі немає рятунку.
Навіть у променях сонця примари
На серці малюють страшні візерунки.
Розмалювати б чарівними пензлями...
Щоб навіть час зробився барвистим!
Натомість... як завжди. Долонями нензними
Жадібно сіре згрібаю листя.
Хмаринка 07.10.2010
