- Навіщо я тобі?
- Хороше питання... я вже думала і не раз, але якщо чесно: Я не знаю... Це ніби наркотик, насправді зовсім не потрібний, але до нього все більше і більше притягує... Можливо, просто привикла до твоїх давно вже пустих і зовсім не щирих слів: "Я тебе кохаю..."
З кожним разом все більше розумію, що це не справжні, не щирі почуття, а тільки привичка... комусь(тобото мені) признаватися в коханні, це присто потреба комусь це сказати і я найкращий варіант, адже колись, можливо, ти й дісно відчував кохання.... Колись, та я впевнена, не зараз...
Ти просто признаєшся мені в коханні з привички, але навіть хай це привичка, мені портібні ці слова... Можливо, і якраз це мене до тебе притягує... Можливо, через це я не можу отак просто все забути і закинути... ніби забити болт на тебе...
Хай навіть не раз казала, що ти мені не потрібний, але мене все рівно до тебе тягне... Ніби наркотик у вигляді таких банальних у нашому випадку слів: "Я тебе кохаю"!
Я хочу знати, що у моєму житті є хотось кому я все таки можу розказати, що я на робила, куди подзвонила і від якось, можливо, зовсім не цікавої історії, я хочу посміятися разом з тобою... Це банально і егоїстично з мого боку, але, можливо, тільки для цього ти мені потрібний...
Після цього всього, що я написала, ти викреслиш мене з свого життя, я впевнена в цьому... І мені знов буде не вистачати тебе... незнаю навіщо це все пишу, але це напевно якраз те, що я зараз відчуваю... так що вирішуй сам, хоч бути просто забавкою у ще зовсім маленької дівчинки, яка ще не награлася з чужими почуттями? тобі ніхто не забороняє, просто знай мене до тебе щось притягує... тебе не вистачає, коли ти просто зовсім не попередивши зникаєш, але ти ніби і зовсім не потрібний коли ти є....
Вибач, але я ще маленька божевільна дівчинка, яка просто хоче знати, що її хтось безтями кохає і, якій хочеться, щоб це був якраз ти, адже ти найбільш підходяща кандидатура... :(
Вибач, але ти ніби забавка, з почутями якої мені все більше і більше подобається гратися...
Надіюся тепер ти зробиш правильний вибір, але знай мені тебе невистачатиме... І хай навіть я просто граюся з тобою, але все ж таки мене до тебе щось та притягує...
присвячується Дімкові Авраменку...
ID:
205974
Рубрика: Проза
дата надходження: 15.08.2010 01:46:28
© дата внесення змiн: 15.08.2010 01:46:28
автор: Депе дп Моде
Вкажіть причину вашої скарги
|