Навіщо я тобі?

-  Навіщо  я  тобі?
-  Хороше  питання...  я  вже  думала  і  не  раз,  але  якщо  чесно:  Я  не  знаю...  Це  ніби  наркотик,  насправді  зовсім  не  потрібний,  але  до  нього  все  більше  і  більше  притягує...  Можливо,  просто  привикла  до  твоїх  давно  вже  пустих  і  зовсім  не  щирих  слів:  "Я  тебе  кохаю..."
З  кожним  разом  все  більше  розумію,  що  це  не  справжні,  не  щирі  почуття,  а  тільки  привичка...  комусь(тобото  мені)  признаватися  в  коханні,  це  присто  потреба  комусь  це  сказати  і  я  найкращий  варіант,  адже  колись,  можливо,  ти  й  дісно  відчував  кохання....  Колись,  та  я  впевнена,  не  зараз...
Ти  просто  признаєшся  мені  в  коханні  з  привички,  але  навіть  хай  це  привичка,    мені  портібні  ці  слова...  Можливо,  і  якраз  це  мене  до  тебе  притягує...  Можливо,  через  це  я  не  можу  отак  просто  все  забути  і  закинути...  ніби  забити  болт  на  тебе...
Хай  навіть  не  раз  казала,  що  ти  мені  не  потрібний,  але  мене  все  рівно  до  тебе  тягне...  Ніби  наркотик  у  вигляді  таких  банальних  у  нашому  випадку  слів:  "Я  тебе  кохаю"!  
Я  хочу  знати,  що  у  моєму  житті  є  хотось  кому  я  все  таки  можу  розказати,  що  я  на  робила,  куди  подзвонила  і  від  якось,  можливо,  зовсім  не  цікавої  історії,  я  хочу  посміятися  разом  з  тобою...  Це  банально  і  егоїстично  з  мого  боку,  але,  можливо,  тільки  для  цього  ти  мені  потрібний...  
Після  цього  всього,  що  я  написала,  ти  викреслиш  мене  з  свого  життя,  я  впевнена  в  цьому...  І  мені  знов  буде  не  вистачати  тебе...  незнаю  навіщо  це  все  пишу,  але  це  напевно  якраз  те,  що  я  зараз  відчуваю...  так  що  вирішуй  сам,  хоч  бути  просто  забавкою  у  ще  зовсім  маленької  дівчинки,  яка  ще  не  награлася  з  чужими  почуттями?  тобі  ніхто  не  забороняє,  просто  знай  мене  до  тебе  щось  притягує...  тебе  не  вистачає,  коли  ти  просто  зовсім  не  попередивши  зникаєш,  але  ти  ніби  і  зовсім  не  потрібний  коли  ти  є....  
Вибач,  але  я  ще  маленька  божевільна  дівчинка,  яка  просто  хоче  знати,  що  її  хтось  безтями  кохає  і,  якій  хочеться,  щоб  це  був  якраз  ти,  адже  ти  найбільш  підходяща  кандидатура...  :(
Вибач,  але  ти  ніби  забавка,  з  почутями  якої  мені  все  більше  і  більше  подобається  гратися...  
Надіюся  тепер  ти  зробиш  правильний  вибір,  але  знай  мені  тебе  невистачатиме...  І  хай  навіть  я  просто  граюся  з  тобою,  але  все  ж  таки  мене  до  тебе  щось  та  притягує...
 присвячується  Дімкові  Авраменку...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205974
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2010
автор: Депе дп Моде