До тебе я любив лиш сонця сходи
і оксамитні пелюстки троянд,
і прислухатись, як звучить рояль,
з ним в унісон асфальт паскудної погоди.
З тобою я пізнав найкраще в світі!
не бачив сонця, місяця, снігів,
лиш тихі співи красногрудих снігурів
та аромати вже замерзлих квітів.
Без тебе полюбився запах болю,
що мучить, душить посеред ночей,
струмки солоні, що текли з моїх очей
і образ, що малюється любов’ю.
(22.02.10)
