Неспокійну Україну
Знову сколихнуло
І зі сходу московщиной
Жваво потягнуло.
Оживились, зароїлись
Москальські засланці,
Хохли-малороси
Й запроданці-потуранці.
Українська Україна голову схилила -
Кому матір’ю стала?
Кого породила?
Завмерла, заклякла,
Що тепер чекати?
ЇЇ діти нерозумні
Скоро, як на свято
Українську Україну
Будуть плюндрувати.
Обдурені, підкуплені й несвідомі
Гетьмана обрали
Бачили б ваші очі,
Що ті руки брали.
А гетьман – ті ноги й плечі
Булаву вхопив,
Щиро вдячний цісарю
Московії голову вклонив.
Та хотів ще недалекий
Разом із собою
Нахилити – поховати
Українську волю.
І таким царьком губернським
Собі по совєцькі,
На радість поплічникам,
Зручно царювати.
Та забув, не знав, напевно,
Із ким діло має.
Що по шлюбній ночі,
Той тарантул двоголовий
Жениха з’їдає.
(лютий – травень 2010 року)
Гарний стиль вірша. А "патріоти" робили краще? я - об,єктивний і Патрыот...Слова - і запізнення на збори. слова...Дочекались словами...Не дельфін - так - акула - половить усю скумбрію...(дякую за початок вірша!!!
та прозревших хватает и так... Вы не один такой бодрствующий ...лучше напишите концепцию развития вашей Украины, как самостоятельного государства, тогда поймёте больше - это РАЗ...и сделаете для вашей Украины больше, чем болтающие - это ДВА...
кажется и тема не очень и глубокая...Шевченковский мотив...Украина-Украина...шо - Украина?...УКраина - это образ всего лишь... Нужно смотреть шире, или даже ВЫШЕ государственности и границ...
Махно відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Таки да.
Хоч би на Росію подивитись, яка з поконвіку пнеться розширити свої імперські кордони за рахунок інших держав.
Тільки відомий Михайло Сергійович своїм "ширее" всі карти попутав.
От двійнята П і М намагаються поправити.
Взагалі то пишу для українців, щоб прозріли.