Крапля дощу стікає по щоці,
Тремтить нервово у руці цигарка,
В душі горить вогонь, в очах – любов.
Вона не просто жінка, то – бунтарка!
Вологе плаття прилипа до тіла,
Скуйовдилось волосся від дощу.
Вона ж любові вірної хотіла,
Брехні було в житті вже досхочу.
На грязному від змитих фарб обличчі
Читається упертість і … журба.
Бо, хоч бунтарка, у душі – це жінка:
Ласкава, ніжна, мила і … сумна