Ти ще досі мій, але подумки я з іншим.
Не скажу про це, лиш сум в моїх очах...
Ти пробач мені, я не хотіла, милий,
Щоб все між нами пролетіло, наче птах...
Той невідомий птах, страшний і чорний...
Він пролетів і зник у темноті.
Тепер, ми не знайдемо його більше.
Та і шукати не потрібно. Скажеш ні?
Можеш сказати, але краще помовчи.
Твої вуста - прекрасні, бездоганні...
Ловлю себе на думці:
"Не твоя", "Не відпускай", "Не намагайся"...
Я хочу лиш до тебе, лиш з тобою...
Почути ніжний дотик твоїх губ.
Почути подих і почути: "Будь зі мною"
І обійняти і назавжди залишитися тут.
Не поспішай, тут поспіх ні до чого...
Лише поглянь мені у вічі...
Ти бачиш сльози ці? Вони гіркі...
Не залишай мене одну на цьому світі...
