Крик Душі
Була здорова людина,
Жила повноцінно в сім’ї,
Любила її Батьківщина,
Любили її у житті.
Та сталося лихо, та сталося лихо,
Наркотики справу зробили:
Молодую, здорову людину,
За грати свої посадили.
Вбити людину, забрати гроші,
Все-щоб зробити затяжку хорошу,
І все попливе, і все перестане,
Так хороше буде, так хороше стане.
Та смерть підкрадалась повільно до тіла,
Здорових людей вона не любила.
Вбивала, збирала до пекла свойого
Душі людей, душі живого.
На дорозі своїй, вона все замітала,
Вбивала, вбивала і ще раз вбивала.
Людина не тямить що вона робить,
Затяжка малая їй вже не підходить.
Та для чого життя теє Богом давалось,
Щоб смерть так підступно, до них підкрадалась,
Щоб мерли на світі усії, як мухи,
Щоб не було світла у світі задухи?
Щоб життя на світі було товаром,
Щоб воно продавалося скрізь за даром,
Чи на те ми на світі є люди,
Щоб не могли ми наркотиків збутись?
І для цих поколінь, що зараз панують,
Прошу, не куштуйте заразу похмуру!
Прошу, поверніться до руслу життя!
Прошу, помиріться і не впадіть в забуття!
ID:
139747
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 02.08.2009 15:07:35
© дата внесення змiн: 02.08.2009 15:07:35
автор: Olehkorop
Вкажіть причину вашої скарги
|
