солодкий дим, твій подих сигаретний,
заповнює легені без повітря.
кохана, ти і темрява, і світло.
а я сліпий. і погляд мій вже мертвий.
болить усе, пов’язане з тобою.
слова живуть, тихіші від травинок,
що вечорами нам казки шепочуть.
заклею рота двостороннім скотчем,
і поцілую. я і є провина.
піду униз, до річки знань і сили.
приляжу мовчки вухом до землі.
земля – то серце. і твоє, і ні.
піду униз. ніхто мене не спинить.
