Тихо.Замерзаючи скриплять двері,
Плавно трагічна ніч почалась,
А ми не помітили, ми не узріли,
Як його славне життя обірвалось.
Тихо. І тіло на брудній постелі,
У мене у темних думках постає,
Ми не помітили, ми не дізнались,
Раніше він жив, а тепер не живе.
Тихо. Лиш тільки з горя губи скрипіли,
І сумом наповнялися світлі серця,
Ми не дізнались, ми не зуміли,
Його життя зрозуміть до кінця!
