зміїний яд в забарвленні очей,
Солодка біль у голосі тривоги...
ясна владарка Лесиних ночей...
марную час на знайдення дороги...
найкраще йти без орієнтирів болі,
коли не знаєш, як то страшно помирать...
ступити крок у пастку до неволі,
і для розваги владарці співать...
крізь грати подивитися на небо
відразу ти різницю розпізнаєш,
навіщо жиртви, жертв світу не треба,
ніхто не дивиться на те що ти вмираєш...
