Пам'ятаю: підійшла і запитала:
„А в чому власне справа?”
Про таке говорити (вголос) тобі не міг,
але все і так було зрозуміло,
себто ти сказала, що все зрозуміло
по моїх, типу, холодних очах.
За цим – сіла на коліна, обняла.
Й запропонувала сходити,
буцімто так і слід, в цьому моя потреба,
сама ж дочитаєш „Сексус”
і напишеш віршика про зиму.
Я пішов, але так і не зміг зрозуміти – чому?
1.02.06
