Її волосся пахне сонцем
Теплим, навіть гарячим,
Злегка квітково-солодким,
Заховався в ній ангел наче.
Її обійми - бездонне море,
Цілюще, з ефектом м'яти.
Я в різні життєві пори
Обожнюю у них пірнати.
А ще її незабутні очі...
Такою любов'ю наповнені...
Запалюють, заохочують,
Крила дають невтомлювані.
І наче фінальним акордом
Мажорним, п'янко-ласкавим.
Замикають в блаженства коло
Поцілунки її вустами.
