Який же мальовничий присмерк літній,
Як небо не обтяжують хмарки!
Розкішна м'якість звуків, барв і ліній, –
Природа зупинилась на спочи́н
Від денних метушіння і напруги,
Неговірким учасником яких
Доводилось їй неминуче бути,
Бо зроджений оточенням порив
Не може ніжні струни не торкнути.
Природа поглинає той порив
Енергій навісних і безрозсудних
І прагне врівноваження тих сил,
Щоб у довкілля знову повернути
Гармонію любові і краси.
Як і життя, природа – тихий, мудрий
Суспільства вартовий і помічник.
16.06.2019
