|
Віточці
Липень жаркий, та палкий,
Своїм цвітом радує.
Про макушку літа він,
впевнено нагадує.
Вже зібрали полуницю,
малинку красавицю,
дійшла справа до капусти !
В ній хтось обзивається:
"Мамо ! Мамо !" - Хтось гукає.
" Невже ж не впізнали ?
з капустинкою зростаю,
дуже Вас чекаю !
Вдячна Вам що поливали,
щіро шанували
І прекрасний та чудовий,
Світ подарували ! "
Чорнявенька,кароока
красуня знайшлася,
котру Вітою назвали,
Гарною вдалася.
Закінчила Віта школу.
Пішла працювати,
научилася Вітуся,
метал обробляти.
Немов гуси,пролітало,
щасливе дитинство,
І гучна,шалена юність,
вчасно проявилась.
Йшли роки,літа минали,
дорослою стала.
Та невдовзі на заводі,
хлопця покохала.
Та Віталій теж непромах,
Покохав Вітулю,
По за 20 років Дані,
Колисають люлю.
Невісточко дорога !
Любима дитино !
Чи є в світі ще така?
Гарна та вродлива !
Подолала перешкоди,
Коледж закінчила,
Інститутські всі пригоди.
Славно завершила.
Вже і вищій диплом маєш,
і кращу роботу,
Бач,не дарма прожила ти,
Ці 50 років !
З Ювілеєм ми вітаєм,
Дорога дитино !
Щастя, успіхів бажаєм,
Здоров'я та миру !
22 липня 2023 року.
Автор: Зінаїда Голуб.
ID:
988538
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 12.07.2023 13:15:42
© дата внесення змiн: 26.02.2024 21:48:24
автор: zihaidagolub
Вкажіть причину вашої скарги
|