Я обираю світло берегти в душі,
Бо іншого в житті мені не треба,
Його ж бо промені за все ліпшІ,
Вони ідуть з душі у саме небо
І повертаються сторицею назад.
Промінчик світла — то є справжнє свято,
Багато їх — це для душі парад,
Від світла ти завжди стаєш крилатим.
Люблю я світлі душі, не грішу,
Бо в сяйві світла я життя черпаю,
В сіянні світла я вірші пишу,
Але війна те світло відбирає…
Прийшла в мій дім так підло і підступно,
Забрала світло і накрила тьмою,
Услала землю вибухами купно,
Та все одно промінчик я ношу з собою,
Боюся, щоб війна не відібрала,
Його сховала я подалі, в глибині,
Щоби лихА його не відшукала,
У Перемоги День засяє він в мені.
І його сяйву вже не буде краю,
Засвітиться Вкраїнонька моя –
Серця вкраїнців стільки світла мають!
Це наша найнадійніша броня!
