У кожного в житті у нас
Є певная мета,
Яку у відповідний час,
Коли прийде́ мить та,
Яка підхожа є, здійснить
Повинні ми, аби
На світі цім щасливо жить –
Без смутку та журби,
А також щоби залишить
Свій слід на світі цім,
Щоб щасними були щомить,
Хто житиме на нім,
Коли уже не буде нас,
Коли нас віднесе
В світ інший невблаганний час,
Покинувши усе,
Що мали ми на цій землі,
Коли на ній жили, –
І радощі, й гіркі жалі,
Які в душі несли.
Мету лиш треба віднайти,
Поставити собі
Й шляхом життя до неї йти
У мирі й боротьбі,
Аби лише тобі вдалось
До неї все ж дійти,
Аби в твоїм житті збулось
Усе, що прагнеш ти.
В тім, що ти дійсно віднайде́ш
Мету, а не, як сниш,
В тім, що до неї ти дійде́ш,
В тім, що її здійсниш,
Ти навіть і не сумнівайсь,
Мовляв, не пощастить,
А лиш працюй, як слід старайсь.
Тоді й поталанить.
Євген Ковальчук, 10. 09. 2020
ID:
989100
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 18.07.2023 19:33:03
© дата внесення змiн: 18.07.2023 19:33:03
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
