А в пшениці волошки –
сині-сині, як море,
спів пташиний над полем,
о заквітчана доле,
п’ю солодкий нектар,
умиваюся росами,
ніжно промінь голубить,
вітер грається косами,
любо-мило на серці,
ніби грає сопілка,
чую свист мелодійний –
це співа перепілка,
оксамитові трави –
ніжний дотик до ніг,
казка літечка-літа –
мій святий оберіг
від лихого і злого,
що принЕсла війна,
мої милі волошки,
це не ваша вина.
