- Солдате, як ти там? Не страшно?
Яка на смак передова?
Ти досі сильний і відважний?
Чи Україна ще жива?
- Мені нема чого боятись,
Я скуштував життя і смерть.
Я вчу себе крізь біль сміятись,
Жену скажених орків геть.
- Солдате, чи відклав ти грошей?
Чим пахнуть кошти фронтові?
Ти нахапавсь окопних вошей?
Чи сніг розтанув на траві?
- Я не шукаю банкоматів,
Достатньо хліба й крихти сну,
Аби на мить обняти матір
І у Бахмут впустить весну...
