Весна запахла першоцвітами,
Немовби оживає так душа,
Струмок засяяв самоцвітами,
Це світиться на сонечку вода.
Все тішить, струмениться швиденько,
Прозора й кришталева, та ж сльоза,
Як погляд відірвати, ой ненько,
Там видно дивовижні небеса.
Пливуть ті хмаринки, попід ними,
Уже курличуть летять журавлі,
Рукою махну їм, мов дитина,
Й барвистій знову радію весні.