Який світанок чарівни́й в моїм селі!
Він починається з вогнів далеких вікон,
Які спалахують одне за одним вслід,
І з шуму крил птахів, що десь летять повільно.
Ще чути гул гудків ранкових поїздів,
Моторів тихе монотонне рокотіння
Машин у особливім світанковім сні,
Як сходить сонечко велично і спокійно.
Світанок особливий справді настає
В промінні сонця, предковічний і прекрасний,
І диво-блискітками в росах виграє,
Характерам людей, їх станам непідвладний.
03.10.2015
