***
Ця ніч прозрінь, ця ніч прощання,
Коли за шторами жевріють ліхтарі
Все набуває дивного звучання
І тіні снів злітають з димарів.
Ця ніч кудись веде, когось шукає,
Когось напитує в сплетіннях сновидінь,
Про щось мовчить, щось натякає,
Щось пролітає в споминах як тінь.
Ця дивна ніч даремних сподівань
Метань по згарищах зітлілих значень
Давно забутих слів і поривань
У пошуках спокути і пробачень.
І свічка догоряє як життя,
І віск стікає по столі струмочком,
І марно в сні шукати забуття.
Годинник цокає по нервах молоточком.
Ця ніч ніяк не скінчиться сьогодні
І знову щось для тебе напророчить,
Впадеш у неї знову як в безодню
І жах самотності тобі загляне в очі…
***