Якщо мене не стане, я піду…
Піду у далечінь захмарну синю.
То попросіть, щоби відвів біду,
Бо молитва оця мені не силу..
Просіть у молитвах, про все просіть,
Щоби вогні любові не згасали,
Щоб більшого насилля ми не знали.
Й життям, достойним, праведним живіть…
А раптом куля, й не поталанить.
В бою останнім я піду у вирій.
Тоді за мене Господа просіть,
Спускаючи до Раю по Тисині.
Святий Апостол на моїм шляху,
Мене зупинить й строго запитає,
- «Чому ти тут»?
- «Та в пеклі я в же був!
А в нас рабів до РАЮ не впускають»…