Чи чули ви колись, як плаче дощ?
Я думаю, напевно це ви чули,
Він обіймає сотні різних площ
І всіх кому на вірність присягнули.
Ви бачили закоханих людей,
Босоніж по калюжам, наче діти,
А серце в когось птахою з грудей
Тріпочеться: «Не можу розлюбити!»
Ви бачили, як зближує сльоза,
Людей під парасолями навісом,
Як потім небом котиться гроза,
То янгол за кохання б’ється з бісом.
Тож скільки ж ви побачили очей,
Які за край в душі своїй стрибнули,
Дощі ідуть напевно для людей,
Щоб сльози їх не бачили й не чули.
Олександр Кармишев
05.01.2023
