Жила муха-цокотуха,
Мала землю, мала плуга
Раптом в дім війна прийшла.
Стугну десь мала знайшла,
Прилітайте, вороженьки,
Я вас радо «пригощу».
Прилітали «Крокодили»,
Вправно землю носом рили,
Тішилася наша мушка
Вже до чаю вража «сушка»
На підхваті в мухи блохи
Ворогів кусали трохи,
А ті блохи не прості
З хаймерсами на хвості.
І на коптері бджола
Розвіддані принесла.
Ще й метелик - байрактар
Виринає серед хмар.
Танцювали «гості»,
Розлітались кості…
Вправно йшли вони вперед,
Раптом гульк, павук - шахед!
Муху в темряву, в куток,
Ще й кинджалом цок-та-цок,
Нездоланний став тепер,
Бо в кишені іскандер!
Буде смерть усім за мить,
Але ні - комар летить!
Бойовий і на яву,
Ще й у формі ЗСУ
Павука саджає в човен,
Човен той бавовни повен.
В пекло наш павук попер
Свій шукати іскандер.
Муха з комаром побрались,
Всі на свято позлітались.
Гарне видалось застілля,
Перемога і весілля!
А яка ж мораль у тому?
Не бажай чужого дому!
Буде все там проти тебе -
Люди, звірі, поле, небо…
За мотивами вірша «Муха-Цокотуха»
К. І. Чуковського.
Цікава обробка відомого дитячого твору, Ірин Ко. Дуже актульні рядки. Так воно і є, непроханого "гостя" нічого гарного точно не чекатиме.
Оце тільки у вас в 24 рядку - там, мабуть, краще вжити "та" замість "да" між двома "цок":
Ще й кинджалом "цок-та-цок".
Ну, і сам Корній Чуковський - це ж, взагалі, був наш "агент впливу" у сусідіній країні. Він же наполовину був українцем - по материнській лінії, дівоче прізвище його мами - Корнійчук й псевдонім свій саме від нього він і взяв. Як ви ім'я своє для псевдоніму на дві частини розбили, а він так само дівоче прізвище мами розвів у різні боки. А справжне ім'я цого поета було - Микола Левенсон.