Від ожинової ночі фіолетиться в очах.
Уявляю рік поточний в мерехтінні у свічках:
Миготить свідомість я́сна... пори року кроком в крок –
Все, як за́вжди, буде вчасно, все здійсниться в певний строк.
Від ожинової ночі фіолетиться в очах.
Щастя-долю напророчу, мир та спокій у ночах.
Оксамитову пестливість залучатиму у сон,
Радість тиху, Божу милість зорепадом у затон.
Від ожинової ночі фіолетиться в очах.
Буде все, як того хочу: ніжність шовку на плечах...
Пломінь серця... втіх солодких почуттєва течія...
Та віршів ласкаві нотки, що складемо... ти чи я...
01.02.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
