1 8 5 Ліс.
⠀
Нині нам набагато болючіше з лісу вертатися,
Ліс - незмінний, бо - скелі тверді й оксамитовий мох.
Тож забудь, як захочеш по кам'яних сходах піднятися,
Що звичайний твій мир від ридань і від крові розмок,
⠀
Бо квітки непошкоджено квітнуть лише на підгірочку,
І кому поясниш, знову відповідь давши невлад,
Що ступаєм на дуже ослаблену, скиплену кірочку,
Під якою пульсує отрута й пекельний парад.
⠀
Вороття з лісу, зросяні стежки де й сойки зі скрипами,
Де блакитний дзвіночок в тонесеньких пальцях трави, Із яких ниточок же, невидних ніким, це все виткано,
Обережно, його не чіпай, не завадь, не порви...
⠀
Знову ходиш по вулицях, знову киваєш знайомому,
І на втіху собі закуповуєш зайвих харчів,
В рань ухвалюєш дня розпорядок зі всіми законами,
На сніданок приймається дихання бід і плачів.
⠀
Що там сойка твоя? Як її торохтухоньки, виросли?
Бо зима скоро ж буде, - ставати пора на крило,
Розпорядок ухвалюй - не треба поривчастих висновків,
Ти вернувся із лісу. Вернувсь. Бо везіння спасло...
⠀
Авторка Alja Khajtlina
Переклад Yurii Shybynskyi
⠀
ОРИГІНАЛ
⠀
Сто восемьдесят пятый день: лес
⠀
В этот раз возвращенье из леса гораздо болезненней,
Потому что в лесу неизменные скалы и мох.
Так, что можешь забыть, поднимаясь по каменной лестнице,
Что обычный твой мир от рыданий и крови размок,
⠀
Потому что цветы невредимы цветут на пригорочке
И кому объяснишь, отвечая опять невпопад,
Что живёшь на невиданно тонкой запекшейся корочке,
Под которой пульсирует яд, сотворяется ад.
⠀
Возвращенье из леса с водой и скрипучими сойками,
С голубым колокольчиком, спрятанным в пальцах травы,
Из каких же невидимых ниточек всё это соткано,
Осторожно, не трогай его, не мешай, не порви.
⠀
Снова ходишь по улицам, снова киваешь знакомому,
Покупаешь себе в утешение лишней еды.
Принимаешь дневной распорядок со всеми законами,
Принимаешь на завтрак дыхание близкой беды.
⠀
Что там сойка твоя? Как её тараторящий выводок?
Скоро будет зима, так что время вставать на крыло.
Принимай распорядок, не делай стремительных выводов.
Ты вернулся из леса. Вернулся. Уже повезло.
ID:
957899
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 28.08.2022 18:17:31
© дата внесення змiн: 28.08.2022 18:17:31
автор: Юрій Шибинський
Вкажіть причину вашої скарги
|
