На сході випустили звіра,
Що кров відчув і став на слід.
Там, де в брехню суцільно вірять,
Вже демонів не зупинить.
Війна з чумою йдуть по світу,
Їх голод скоро дожене.
І де героїв нам зустріти,
Що того звіра проженуть?
А вони поруч. У окопах,
В пилу, й багнюці фронтовій,
Й серед невтомних волонтерів,
Що в боротьбі, хай тиловій.
Вони повсюди в Україні,
В містах і селах, серед шахт і гір,
Коли ми як одна родина,
Вже не злякає нас той звір!
Хай ікла й пазурі криваві
Глибоко в нас він вже загнав,
Та ранок наш не за горами -
Сконає, хто на нас напав!
Як світло темряву долає,
Побільше добрих нам знамень,
Надія хай не полишає:
Настане переможний день!
Добра і радості вам вдома,
Попри війни навколо жах,
Мирних світанків, і любов'ю
Хай буде сповнений ваш шлях!
Так і є. Водночас перших три вершники є уособленими проявами масових смертей, зі шляху яких можна спробувати зійти; останній вершник - смерть абсолютна і невидима, яку не уникнути нікому
