Гай Валерій Катулл III. Зажуріться, Венера й Купідони
Зажуріться, Венера й Купідони,
зажуріться усі чутливі люди.
Горобець помер у любої моєї (1),
горобець, моєї милої коханої.
він для неї був милішим за очі:
він для неї був солодшим від меду,
він вважав мою кохану за матір.
Він не буде сідати на коліна,
він не буде туди-сюди стрибати,
він цвірінькав лиш своїй господині.
Зараз йде він дорогою сумною
в місце, звідки ніхто не повертався.
Як жахливо піти в пітьму суцільну,
в Орк (2), який все прекрасне поглинає:
в мене вкрав він горобця найкращого.
О злий рок! Жаль маленьку бідну пташку,
через тебе заплакана кохана,
в неї очі припухлі і червоні.
(1) оплакування горобця Лесбії породило велику кількість наслідувань, яким поклав початок Овідій, оплакавши смерть папуги Корінни
(2) Орк - у римській міфології бог смерті, правитель мертвих, який доставляє тіні людей у підземне царство. Також Орком називали і саме царство мертвих
Лоуренс Альма-Тадема "Лесбія плаче над горобцем" (1866 р.) - приватна колекція
Gaius Valerius Catullus "III. Lugete, o Veneres Cupidinesque@
Lugete, o Veneres Cupidinesque,
et quantum est hominum uenustiorum.
passer mortuus est meae puellae,
passer, deliciae meae puellae.
quem plus illa oculis suis amabat:
nam mellitus erat suamque norat
ipsam tam bene quam puella matrem.
nec sese a gremio illius mouebat,
sed circumsiliens modo huc modo illuc
ad solam dominam usque pipilabat.
qui nunc it per iter tenebricosum
illuc, unde negant redire quenquam.
at uobis male sit, malae tenebrae
Orci, quae omnia bella deuoratis:
tam bellum mihi passerem abstulistis.
uae factum male! uae miselle passer,
tua nunc opera meae puellae
flendo turgiduli rubent ocelli.
