Наповнити себе - до глибини
Тобою я хотіла безнадійно
Тому що в світі є такий один
(Ти - поза часом і не зрозумієш)
Тепер рахую серцем кожний крок
Вдихати можу вільно - до тремтіння
Твого повітря ще один ковток
Серед церков, доріг, і пагорбів, і тіней
Я споглядала, як без мене жив,
І, звісно, блудну дочку не чекавши
На відстані мав життєдайний вплив
Неначе вдосконалюючи “ наше”
І я , втомившись від гірких смятінь,
В твоїх обіймах п’ю протиотруту,
Дивлюсь в твою прозору синь
І берегів не можу осягнути.
Ще скільки дивного для нас відкрию я
Такий близький, жаданий і незнаний
З тобою я потрібна й нічия
Мій дім, в людському океані
30.01.2022
