Щоб напитись з твого озерця,
У піснях почуваюсь розкуто.
Запал’ю в переддень каганця,
Щоб любові з його зачерпнути.
Приспів:
Співаночко, Співаночко,
Співаночко мрійлива.
Кохана наша пташечко,
Чого ж Світ полишила.
Все, що мається з ласки Отця,
Туга птахою в зранених грудях.
Взяв до Раю, до себе Співця,
Надто пізно оцінюєм в людях.
Не доспівано бо до кінця,
У віршах, молитвах і етюдах.
Рана в грудях болить без кінця,
Нам без пісні і свято за будень.
Все у світіпо ласці Творця,
Десь... доточить і меду, цикути.
Ти ж назавше у наших серцях,
Люба Томо, тебе не забудем!
Пам’яті істиного таланту, прекрасної поетеси, співачки і людини Таміли Тарасевич, яку я мав честь глибоко і близько знати. Дід Миколай Волиняк (Годунок).
