Ти там, де немає тиші,
Ти там, де життя — п'ятак,
Ти там, звідкіля не пишуть,
А пишуть — не те й не так.
Бо нерви у рідних "вбиті",
Тож їх вам лякати зась.
Тому ви — "у шапках й ситі",
Та "спати" русня вляглась.
Домашні все розуміють,
Вдають, що вам вірять теж,
Плекають в душі надію,
Вона в нас усіх — без меж.
Хай Янголи будуть поряд,
І вас бережуть від бід,
Бо стільки вже в Краї горя,
Що нам приволік "сусід".
