Ти до мене більше не дзвони
Забудь мій номер телефону.
І не приходь ти у мої сни
Поміж нас тисяч миль - кордони.
Не повернемо весну назад
Літечко сплило за водою .
Згорають зорі у зорепад
А єроки опадають листвою.
А ми з тобою такі різні...
Ти любиш весну, я осінь золоту.
Ми як осінні квіти пізні
І згубили ключі щастя - мить оту.
А любов, як квітка між квіток
Її тре від гріз , дощу захищати.
Ти зроби до щастя один крок,
Щоб у парі до ясних зір злітати.
Ти, як сонце під небесами
Насій щастячко у мої долоні.
Осяй мені стежки зірками,
Щоб цвісти трояндою у бутоні.
Чудова поезія! 
